-
В кошику немає товарів :(
Сітку рабицю фарбують у двох випадках: дріт чорний і вже береться іржею, або сірий паркан хочеться зробити кольоровим. Перш ніж купувати банку, подивіться уважно на сам дріт, бо від нього залежать і фарба, і ґрунт, а часто виявляється, що фарбувати взагалі не треба.
Нижче розписано, чим фарбувати кожен вид рабиці, скільки фарби піде на рулон 1,5 × 10 м і що ще, крім фарби, допомагає огорожі простояти довше.
За покриттям дроту рабиця в рулонах буває чорна, оцинкована або в полімері, і з кожною поводяться по-своєму.
| Сітка | Як упізнати | Що робити |
|---|---|---|
| Чорна, без покриття | Темно-сірий дріт, рудіє за сезон | Фарбувати одразу: ґрунт і два шари |
| Оцинкована, нова | Сріблястий дріт з блиском | Можна не фарбувати. Для кольору ґрунт по цинку |
| Оцинкована, стара | Матова, білий наліт, руді точки | Зачистити плями, ґрунт по іржі, фарба |
| В ПВХ або полімері | Зелений пластик на дроті | Не фарбувати, лише підфарбувати подряпини |
Помилитися тут легко. Найчастіше плутають стару оцинковку з чорним дротом, бо обидва сірі й матові, але на цинку під рудими плямами видно білий наліт, а на чорному дроті його немає.
Дріт без цинку починає рудіти вже в перший сезон, особливо внизу, де сітка стоїть у мокрій траві. Фарбувати його треба одразу після монтажу, поки іржа не пішла вглиб. Якщо сітка вже руда, спершу пройдіться металевою щіткою. Пухку іржу знімають повністю, щільний темний шар можна залишити під ґрунт по іржі, а потім дріт протирають розчинником, щоб зняти пил і масляну плівку, бо на брудному металі навіть добрий ґрунт тримається гірше. Далі йде ґрунт. Зверху кладуть два шари емалі по металу. Один шар на згинах дроту лягає тонко, тому саме там іржа з'являється першою, навіть коли решта сітки ще чиста.
У нашому каталозі рабиця тільки оцинкована і в полімері, тож цей розділ для тих, у кого огорожа з чорного дроту стоїть давно.
Цинк захищає сталь сам.
Причини фарбувати тут дві. Оцинковку фарбують заради кольору, коли сірий паркан хочуть зробити зеленим чи графітовим, а друга причина з'являється з роками, коли цинк витрачається, на дроті виступають руді точки і захищати сталь далі доводиться фарбі.
Свіжий цинк гладкий і блискучий, фарбі на ньому нема за що вчепитися. Справа ще й у хімії. Алкідні емалі (ті, що в побуті звуть ПФ) ще й вступають із цинком у реакцію, плівка втрачає зчеплення і з часом відшаровується лусками. Тому на нову оцинковку кладуть спеціальний ґрунт по цинку або беруть акрилову фарбу, на банці якої прямо написано, що вона йде по оцинкованих поверхнях.
Стара оцинковка, яка вже потьмяніла, тримає фарбу краще за нову, тому руді плями на ній зачищають щіткою до металу і ґрунтують точково, а вже потім фарбують усю сітку одним кольором.
Полімерну сітку не фарбують.
Причина тут проста. Фарба на пластиці тримається погано і виглядає гірше за заводське покриття, яке мала б прикрити. Якщо полімер пошкоджений (подряпина від лопати, тріщина на згині), оголене місце підфарбовують фарбою по металу в тон, щоб вода не дісталася до дроту під пластиком, адже вся рабиця в ПВХ має під покриттям сталевий дріт, і саме він іржавіє, якщо дірку в пластику лишити як є.
На сітку годиться будь-яка фарба для зовнішніх робіт по металу, а тип ґрунту залежить від того, що на дроті зараз.
Окремо про колір. Його краще брати темним, бо на графітовій чи темно-зеленій сітці не видно пилу і дрібних пропусків, а на світлій проступає кожна руда цятка.
Відпрацьоване моторне масло зі смолою чи бітумом досі радять на форумах як спосіб, що майже нічого не коштує. Воно не висихає до кінця. Смола від цього не рятує. Липка плівка збирає пил, і за тиждень сухої погоди сітка стає сірою й шорсткою, а ще бруднить одяг кожного, хто за неї зачепиться, тож біля хвіртки чи вздовж доріжки така огорожа швидко набридає. Перефарбувати таку сітку потім нормальною фарбою дуже важко, бо масло спершу доведеться відмивати. Фарба для внутрішніх робіт теж не підходить, вона не розрахована на дощ і сонце. Аерозольні балончики зручні лише для підфарбування, а на всю сітку їх піде стільки, що вигідніше взяти банку й валик.
Розхід на банці пишуть для гладкого листа металу. Сітка ж здебільшого порожня, тому рахувати треба площу самого дроту.
Кожна комірка 50×50 мм має чотири сторони по 50 мм, і кожна сторона спільна для двох сусідніх комірок. Виходить близько 40 м дроту на квадратний метр сітки. При товщині 2 мм це 0,25 м² металевої поверхні з усіх боків дроту, тобто на рулон 1,5 × 10 м (15 м² сітки) припадає приблизно 3,8 м² під фарбу.
Далі беріть розхід з банки і діліть на нього площу дроту, тобто якщо на банці написано 10 м² з літра, на один шар по рулону 1,5 × 10 м теоретично вистачить 0,38 л. На практиці фарба стікає з дроту, лишається на валику і капає в траву, тому закладайте вдвічі більше, близько 0,75 л на шар.
| Рулон | Площа сітки | Площа дроту | Фарба на 1 шар |
|---|---|---|---|
| 50×50 мм, дріт 2,0 мм, 1,2 × 10 м | 12 м² | 3,0 м² | 0,6 л |
| 50×50 мм, дріт 2,0 мм, 1,5 × 10 м | 15 м² | 3,8 м² | 0,75 л |
| 50×50 мм, дріт 2,0 мм, 2,0 × 10 м | 20 м² | 5,0 м² | 1,0 л |
| 60×60 мм, дріт 2,5 мм, 1,5 × 10 м | 15 м² | 3,9 м² | 0,8 л |
Два шари на 10 м огорожі заввишки 1,5 м дають близько півтора літра фарби і ще до літра ґрунту, якщо ваша фарба без нього не працює.
Тут працює проста геометрія. Дріт 2 мм на комірці 50 мм закриває лише 8 % площі сітки.
Коли фарбопульт тримають прямо, решта 92 % струменя пролітає крізь комірки на траву, стіну сусіда чи ваш власний город. Екран з картону або фанери за сіткою рятує рослини, але фарбу не повертає, тому розпилювати краще під кутом і з обох боків, а працювати вдвох, коли один тримає екран і пересуває його слідом.
Порядок однаковий для будь-якого інструмента.
Найрівніше виходить валиком з довгим ворсом, коли двоє стоять по різні боки сітки і ведуть валики назустріч одне одному, тоді фарба потрапляє і на тильний бік дроту, куди з одного боку просто не дістати. Беріть хутряний валик. Пензлем сітку фарбують хіба що на хвіртці та біля стовпів, бо на погонних метрах він лишає патьоки й краплі на кожній комірці.
Новий рулон можна пофарбувати ще до того, як його розмотали, поставивши вертикально і поволі провертаючи під фарбопультом, і це справді швидко, але там, де витки щільно лежать один на одному, фарба не пройде. Після монтажу ці місця доведеться підфарбувати вже на паркані, пензлем або рукавицею.
Беріть суху погоду і сухий прогрітий дріт. Зранку по росі фарба ляже на вологу плівку і погано зчепиться з металом, а температурні межі й час між шарами дивіться на банці, бо в алкідної емалі, акрилу і ґрунту по цинку вони помітно різні.
Про фарбу питають найчастіше. Але сітка нерідко псується з інших причин, і їх простіше прибрати одразу під час монтажу.
Тепер про гроші. Якщо паркан ще тільки плануєте, порівняйте ціни рулонів, перш ніж купувати фарбу.
Оцинкований рулон 50×50 мм з дротом 2 мм висотою 1,5 м коштує 1 187 грн, зелена рабиця 35×35 мм тієї ж висоти коштує 951 грн, а посилена сітка в ПВХ 50×50 мм з товщиною 3,5 мм у покритті обійдеться в 1 531 грн.
Сітка готового зеленого кольору буває навіть доступніша за оцинковану. А оцинковану ще треба ґрунтувати, двічі фарбувати і за кілька років фарбувати знову, тож до її ціни варто додати фарбу, ґрунт і два вихідні з валиком. Але в полімерної 35×35 мм сталевий дріт під пластиком лише 1,5 мм, тонший за 2 мм в оцинкованої, і для високого паркану чи двору з великим собакою це варто зважити. Фарбувати оцинковку має сенс, коли потрібен не зелений колір або коли стара огорожа ще міцна і знімати її шкода.
Надішліть менеджеру довжину ділянки й висоту, він порахує рулони, стовпи та кріплення (кнопка «Дізнатися ціну за своїми розмірами» є на картці кожної сітки). Якщо вагаєтеся між рабицею і зварною сіткою, подивіться розрахунок дешевого паркану на 30 м, там метр кожного варіанту порахований разом зі стовпами.
